Лайно і привітність

Кіровоградська міськрада продовжує роздуми про стратегію розвитку обласного центру. Вулицею Ельворті течуть фекалії.

Начальник управління адміністративних та дозвільних процедур Кіровоградської міської ради — державний адміністратор (координатор центру) Антон Шевченко написав черговий пост у Facebook: «Вважаю, що стратегію і ціль для розвитку нашого міста можна відобразити всього одним стратегічним посилом-меседжем "Кіровоград — місто комфорту і інновацій". Це повинен бути основний меседж Кіровограда. І потрібно робити все можливе для того, щоб робота всіх (влада, бізнес, громада) відповідала даному меседжу!»

І прокоментував його: «У "комфорт та інновації" можна вмісити і "привітність міста". Тепер про механізми. Влада, бізнес, третій сектор повинні приділити особливу увагу грантовим організаціям. У нас проекти на гранти майже не подаються, на відміну від інших міст. Гранти як один із механізмів реалізації. Ми працюємо над впровадженням допорогових онлайн-торгів. Керівництво підтримує. Це можна, в принципі, віднести до інновацій».

А потім — у відповідь на зауваження автора цих рядків про те, що варто було би спочатку полагодити каналізацію, а потім уже говорити про стратегію — прокоментував ще раз: «А ти не задумувався, може, це стосується водоканалу, який віддали в обласне підпорядкування?»


Ну що тут скажеш. Перекладати проблеми на інших людство додумалося задовго до Кіровоградської міськради. А вона успішно цим принципом керується.

Подорожчав проїзд у маршрутках? Винні перевізники.

Тече лайно? То не наша справа, а водоканалу.

Дороги погані? Так грошей у нас немає.

Світлофори не працюють? Ну дістало вже це «Міськсвітло».

Сміття повсюди? Громадяни, не смітіть!

Лісопаркову вирізають? А ми зараз комісію створимо.

Самим не соромно, шановні? Подавати грант на те, щоб прибрати фекалії? Розвивати стратегію роботи світлофорів? Рік думати над тим, як змусити маршрутників виконувати зобов’язання? Залучити британських учених до вивчення проблеми цвітіння амброзії?

Здається, відповіді прості? Полагодити каналізацію, ввімкнути світлофори, дати по голові перевізникам, скосити бур’ян...

Ні! То не методи міськради. І справа не в Антоні Шевченку. До його посадових обов’язків прибирання міста не входить. (Правда, коли починаєш розбиратися, чия це справа, можна ногу зламати.) Справа у принципах.

Уявімо картину. Квартира. Пилюка і бруд. Поламані шафи. На столі — немитий посуд із рештками їжі. З люстри звисають шкарпетки. Посеред вітальні — купа лайна. У ній сидить власник помешкання і філософствує: «Головне в нашому житті — чистота і порядок».

За лад у будинку відповідає глава сім’ї. У місті — міська влада. Всі відмазки на кшталт «то не ми винні» — лише відмазки, і нічого більше.

Стратегів у міськраді — повно. Біда в тім, що немає тактиків...

Андрій Лисенко, Новини Кіровоградщини