Андрій Лисенко: архів№1

Я тут подумав: у мене й досі немає селфі на фоні килиму. Терміново виправляюсь. Ось: я і скручений килим за моєю спиною.

Я і зараз не скаржуся - займаюся тим, що вмію і люблю робити. Але "Кіровоград.proUA" - то мій перший досвід як редактора проекту. А найголовніше - дружба між нами трьома, яка нікуди вже не подінеться. Потім - "Новини Кіровоградщини".

Дорогі колеги і не колеги, чиновники і просто небайдужі мешканці районів Кіровоградської області. Depo.Кропивницький дуже-дуже цікавить усе, що відбувається у вас на місцях. Не лінуйтеся - надсилайте повідомлення на kr@depo.ua , найцікавіші новини публікуватимемо. З власного досвіду точно знаємо: у районах бувають події, варті того, щоб про них узнали на рівні області чи й навіть усієї України. А ще ми дуже-дуже хочемо статті з районів. Звертайтеся на ту ж саму пошту - обговоримо теми й умови.

Depo.Кропивницький зібрав у один текст усе, що відомо про справу екс-прокурора Анатолія Душинського, який сів за кермо напідпитку і вбив хлопця. Близько о пів на п'яту ранку 12 жовтня 2013 року під колесами позашляховика "Мітсубіші Паджеро Спорт" загинув сімнадцятирічний житель тоді ще Кіровограда Сашко Богатирьов. За кермом джипу-убивці був працівник прокуратури обласного центру Анатолій Душинський, поруч сиділа його дівчина Діана. Прокурор хутко зник з місця аварії. Хвилин за 15, щоправда, повернувся, але вже на іншому авто. За однією з версій - щоб забрати номерний знак, який відпав після удару. Душинського затримали. У крові експерти виявили алкоголь. Винуватець ДТП спочатку пояснив це вживанням ліків, потім - горілки через стрес, а пізніше взагалі заявив, що джипом керував не він, а його батько. Почалися суди, що тривали майже рік. Як усе сталося: версія Анатолія Душинського У ніч з 11 на 12 жовтня Анатолій Душинський зі своєю коханою відпочивав у нічному клубі "

Український суд – зовсім не найгуманніший у світі. Про це красномовно свідчить кількість виправдувальних вироків – не більше одного відсотка від загалу. Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Роман Брегей – активний користувач Facebook. Він запустив у соцмережі флешмоб, закликавши своїх колег з усієї України оприлюднювати виправдувальні вироки. На його думку, це зрештою допоможе підняти рівень довіри до суду. «Я хочу сказати ще щось суддям, які бояться виправдати людей. Ви не зможете відчути почуття, які народжуються при виправданні людини, поки самі не винесете один з таких вироків, - написав Роман Брегей на своїй сторінці.  - Я вас не обманюю. Це шалене задоволення від виконаного обов’язку. Не позбавляйте себе такого, бо завтра не побачите це на обличчі судді, який може розглядати справи стосовно ваших рідних чи близьких». Роман Брегей – родом із Тернополя. У Кіровограді живе з 2000-го. П’ять із половиною років працював у Ленінському райвідділі міліції слідчим, поті

Кому треба людина, яка зможе професійно вести сторінки у соцмережах, писати тексти чи проконсультувати з питань створення і функціонування Інтернет-ЗМІ - звертайтеся на andriy.lysenko@gmail.com .

Прикольно іноді виглядає, коли сайт автоматом ріже заголовки до певної кількості символів чи рядків.

Раніше відзначився "УНН". Пам'ятаєте? Тепер - "Перша електронна". Який би їм заголовок запропонувати?.. "За крадіжку в магазині можуть посадити", наприклад. Або: "Порушувати громадський порядок заборонено законом".

Наткнувся випадково на таке: "Работая с текстами я убедился, что каждый пишет статью со своей точки зрения и в итоге мне приходиться переписывать все самому, поэтому решил писать сам, но я технолог, дизайнер, а не литератор. Поэтому осознаю, что все мои тексты немного корявые. А под словом корректура я имел ввиду не просто исправления ошибок и запятых, с этим и word может справиться, а именно литературная правка текста. 80% людей не видят запятых и ошибок, но если текст будет грубым и не понятным и он не найдет то что искал он уйдет с сайта". "Поэтому осознаю, что все мои тексты немного корявые", - пише чувак. Та ні, не треба оцієї зайвої скромності. Ну чого ж "немного"? Очінь даже много.