Андрій Лисенко: архів№1

Дивіться пряму трансляцію на нашому сайті .

Майже щодня у мене близько 17:00 пропадає інтернет. Відключаюся від роутера, знову підключаюсь - інтернет з'являється. Цікаво, це провайдер мутить чи операційна система? Чи це просто містика?

"Нерв" - фільм 2016 року.

Є, виявляється, цікавий сайт. Пишете латиницею, що захочете, і сервіс робить з цього надпис у стилі "Металліки" .

Правда ж, що після чорної смуги буде біла? Бо якось воно останнім часом не дуже... Ідей у голові - купа, втілити поки не можу через об'єктивні причини. Особисте життя нагадує родео на скаженій коняці: ледь втримуюсь у сідлі. Задовбався трохи.

Кучкуємось, значить, у п'ятницю ввечері з Ремом біля двору. Година дев'ята, темно. Вулицею йде здоровий і в жопу п'яний мужик. Зупиняється напроти нас і починає щось мені розказувати. Типу, якого ти тут стоїш, чому такий нахабний тощо. Шукає привід, коротше. Рем сидить поруч зі мною й уважно слухає. Пару разів гавкнув. "Розмова" набридає. Я говорю мужику прямим текстом: - Іди нахуй. Чувак робить крок вперед, заносить руку для удару, я перекладає повідок у ліву, щоб зарядити з робочої правої... І тут Ремушка, який ніби зовсім спокійно сидів, кидається. Так як ще не навчений, трохи промахується і хапає мужика не за тіло, а за куртку. П'яний "боєць" різко тверезішає і зі словами "позаводили, блять, собак" покидає поле бою. Рем ломиться за ним, я за ним у тапках, як на лижах, сунуся. Ржу і кличу мужика назад. - Ти ж там щось хотів, - кричу йому вслід. Мужик не відповідає, лише переходить на біг підтюпцем. Завіса. А мораль така. Не варто чіпляти

Ми дуже любимо різні історії - веселі й не дуже, головне - щоб цікаві. Доволі потішну Depo.Кропивницький розповів кіровоградський ріелтор Віктор Делюрман. Звернувся до мене на початку двотисячних клієнт, який попросив продати його квартиру на проспекті Комуністичному. Громадянин Ізраїлю, наш колишній земляк, у Кіровограді працював на відповідальній посаді. Ми знайшли йому покупця, оформили всі необхідні документи, завдаток узяли. Раптом продавець дзвонить і каже: "Ви знаєте, я таки передумав продавати квартиру". У нас з'явилися певні сумніви. Йому дійсно потрібно було продати квартиру і виїжджати на землю обітовану, це був його останній візит в Україну. Через свої канали дізнаємося, що він її продає якомусь начальнику комунального підприємства. Ми і говоримо, що трохи ніби незручно перед нашим покупцем. Якщо твій, мовляв, дає більше, то і цей трохи переплатить. Домовилися вже, він дав завдаток, терпляче чекав. Ми працювали, зрештою. "Ні. Я маю право продавати тому, к

Щось воно якось тоскно. Треба, мабуть, спати.

Цитата Гройсмана про платіжки за комуналку киянам: "Якась дуже дивна помилка, коли дехто намагається розхитати ситуацію і нагнати істерію, з'являються платіжки з подвоєними цифрами... Будемо вважати, що це була помилка, і я просив би, щоб таких помилок з боку надавачів послуг по відношенню до українських громадян не було". Помилка, блять! Це колись у нас закінчиться?

Ми: - розробляємо і підтримуємо сайти; - готуємо до друку і видаємо буклети, брошури, книги та іншу поліграфічну продукцію; - пишемо тексти; - відстежуємо реакцію в ЗМІ; - ведемо сторінки у соціальних мережах; - створюємо корпоративні й масові медіа, консультуємо з запуску й регулярної роботи друкованих та Інтернет-ЗМІ. Також проводимо комплексні рекламні кампанії - комбінуємо все перераховане вище. У нашій команді - професійні (середній стаж роботи - понад 10 років) журналісти, дизайнери, програмісти та рекламісти. Пишіть: andriy.lysenko@gmail.com. Телефонуйте: +38 (050) 453-85-80.

Перехрестя Ігіта Гаспаряна і Мічуріна. Газовики розрили яму, а потім її "засипали".

Спеціально посилаю цю інформацію в ефір. Є в мене одна хороша ідея. Якщо вдасться її втілити - життя зміниться кардинально. (І не лише моє, до речі.) Про саму ідею розповім трохи пізніше, коли стане ясно: вийшло чи ні.

Дивлюся фільм, у якому один гей каже іншому: "Давай злітаємо в Лас-Вегас, повечеряємо". Мені цікаво: хто в таких випадках платить? Активний чи пасивний?

Колеги з "Точки доступу" поспішили. І мене трохи насмішили.

Один из важнейших писательских уроков я получил 14 лет назад, причем совершенно неожиданным образом. Я работал по найму, занимался медийной рекламой, SEO и тогда еще только зарождавшейся контекстной рекламой. Как и любой уважающий себя интернетчик тех времен, я немного "шабашил" в свободное время, а именно - подрабатывал копирайтером, пописывая тексты на заказ. Поскольку писАть, равно как и читать, я любил с раннего детства, к тому времени у меня уже был свой выработавшийся (хоть и до жути наивный, как мне кажется сейчас) слог, а, следовательно, тексты мои сильно выделялись среди поделок других "5 баксов за 1000 знаков" копирайтеров. В результате у меня довольно быстро сформировался пул постоянных клиентов, и выполнение их заказов занимало почти все свободное время. Времена были такие, что основными заказчиками на тексты были SEO-шники, да веб-мастера (до полноценного наступления эры социальных сетей и диджитал-маркетинга оставалось еще лет 5). Заказы были соответст

Може, і не зовсім гламурно виглядає. Але вчора ввечері було смачно і поживно.

Я розумію, що низька мотивація (ну, як мотивують зазвичай у нас - сказав власник зробити, значить треба робити. А правильно воно чи ні - всім пофіг, і виконавцю, і власнику). Також усвідомлюю, що всі можуть помилятися. Не всі хочуть вчитися - це якраз у мій мозок не вкладається. Але написати, що депутати міськради Кропивницького підвищили собі зарплати , - це вершина невігластва. Обранці органів місцевого самоврядування в Україні працюють на громадських засадах.

Неймовірно вдячний усім, хто привітав. Тридцять восьмий пішов, рухаюся далі.

Це все, що лишилося від пачки цигарок.

Перша. Не п'ю (це добре) і пробую менше курити (кидати геть не буду). Друга. Живу сам (не впевнений, що це добре). Ну, якщо зовсім точно, то нас двоє у хаті - я і Рем. Третя. Працюю годин шістнадцять на добу шість днів на тиждень. Тому турбувати з неробочих питань з понеділка по п'ятницю і в неділю сенсу немає. У суботу його теж небагато, бо планую цей день присвячувати Яні Андріївні. У мене все. ПС. Спеціально для друзів і тих, хто просто цікавиться: ноу коментс. Жодних коментс узагалі. А якщо комусь захочеться все-таки спитати, ризикує одержати у відповідь вказівку на всім відомий маршрут з трьох літер.

Сподіваюся, завтрашній буде кращим.

Сьогодні - дуже багато роботи, я спеціально поставив телефон на режим польоту. Тому всі питання - у "Фейсбуці" чи на електронку, я буду онлайн години до 11 вечора. Дякую.