Андрій Лисенко: архів№1

Зіткнувся - і це в часи, коли космічні кораблі прокладають колії у просторах Всесвіту, - з переконанням: працівники друкованих видань вважають, що стаття в газеті - це круто, а от в Інтернеті - ну таке, можна лівою п’ятою написати. (Справедливості заради: дуже багато моїх «колег», які працюють в онлайн-медіа, винні в цьому. Варто лише почитати, - не буду тут вказувати конкретні назви, - щоб теж почати так думати.) Але. Є кілька дуже вагомих «але». Перше. У всьому світі Інтернет-ЗМІ існують нарівні з друкованими. Часто вони навіть впливовіші, ніж газети чи журнали. Buzzfeed, «Медуза», УНІАН, наприклад. (Це перше, що в голову прийшло, насправді їх дуже багато.) Друге. Навіщо нам увесь світ, якщо тут, у Кропивницькому, добова аудиторія CBN, «Першої електронної», «Гречки», «Без купюр», «Точки доступу» та інших перевищує тижневий наклад - реальний наклад! - окремих газет. Третє. Мало хто у місті читає в газетах новини. Для цього варто зайти зі смартфону на Facebook чи улюблений новинний сай

Знову починаю збирати очепятки. Вважайте це хобі таким ))

Голова Кіровоградської ОДА вимагає розслідувати випадки корупції серед посадовців

Чотири з половиною дні без новин і майже без Інтернету («майже», бо все-таки заходив іноді на ФБ) прочистили мізки. Якось усе само собою розклалося в голові. Перше. З’ясувалося, мені набридло жити, як живу. Хочеться - як би це правильно сформулювати? - міщанського щастя. Багато працювати, немало заробляти, збиратися щовечора й щовихідних з сім’єю за столом. Забивати собі голову думками на кшталт «то що ж ми в цьому місяці купимо - телевізор чи холодильник?», мати будинок, доглядати за ним, прибирати у дворі... Коротше, на мене - людину, яка протягом років була абсолютно задоволеною орендованим житлом, кількома штаньми, парою светрів, ноутбуком тощо, могла завіятися на вечірку з друзями серед тижня, - це не схоже. Але... Раніше я над цим навіть не замислювався. Аж тут захотілося. Друге. Хочу зробити CBN найкрутішим виданням в області (ну, про це я традиційно заявляю, де б не працював. Іноді виходить). А ще - писати великі тексти. От, до речі, така ще штука. Завжди щось заважає. Немає ча

Майбутні олімпійці з Кіровоградщини змушені на змаганнях самі платити за проживання

У родини головного поліцейського Кіровоградщини – земля, три квартири, будинок і автопарк

Прийшло таке повідомлення: «З початку цього року запрацював новий Інтернет-ресурс Державної служби зайнятості "Єдине соціальне середовище зайнятості"». Людською мовою - на сайті державної служби зайнятості нарешті з’явилася можливість пошуку роботи. 2018 рік! «Тесли» всілякі там, освоєння космосу... В Україні на сайті зайнятості з’явилися вакансії для тих, хто шукає роботу.

Прописав сьогодні умови експерименту - буду над собою знущатися. Чи вийде те, що задумав, напишу 8 листопада 2018 року, у свій 39 день народження.

Ми провели сьогодні прес-конференцію лауреата «Телетріумфу» Андрія Богдановича та шеф-редактора одного з найпопулярніших політичних ток-шоу «Право на владу» (канал «1+1») Сергія Мамаєва. Вони, крім розповіді про одержання премії, поділилися думками і про журналістику, і про життя взагалі . Було цікаво. Послухати такого рівня професіоналів у сфері медіа - це завжди корисно. (Ну, якщо не збираєшся змінювати професію.) Але колег з кропивницьких ЗМІ прийшло мало. Я задумався, чому б теж міг проігнорувати. Варіант перший. Мені здається, що вхопив Бога за бороду і знаю в журналістиці все. Варіант другий. Я просто заздрю, що статуетка - не в мене, а в Богдановича. Варіант третій. У мене - особиста неприязнь до спікерів. Варіант четвертий. У мене - особиста неприязнь до організаторів. Варіант п’ятий. Заборонив власник (редактор). Варіант шостий. Просто ліньки. Якщо є хоч найменша можливість не відривати дупу від крісла, то я нею скористаюсь. Нічого не пропустив?

Через професійну необхідність доводиться час від часу продивлятися сєпарські сайти. Сьогодні випадково наткнувся на прекрасну статтю з назвою «Цветы степей Донбасса: самые красивые девушки армии ДНР (ФОТО)» . І от вам одна зі світлин. Ну хіба не цвєток?

Врізка (копіюю з дбайливо збереженими орфографією та пунктуацією): «Із середини лютого, часом у самі лютневі морози із заметіллю й стуженними вітрами, зима перетинається з весною, провісником якої стають перші яскраві, здавалося, би от-от теплі, промені сонця. Сонячне світло проявляє свою яскравість і настирность, проникаючи в усі часточки сплячої зимової природи. Здавалося, от і наступить із дня на день весна, але зима ще довго не буде віддавати свою владу над сплячим царством природи» . Ну хіба не круто? І заголовок.

Смерть надежды (колонка для "Газеты 24") Умер Егор Летов. Для кого-то это – смерть гения. Для кого-то − идола. Кто-то злорадствует: наркота, дескать, довела, нечего было ЛСД жрать. Кому-то вообще до лампочки: умер – ну и земля ему пухом, у меня своих забот полон рот. А я понял, что скоропостижно скончалась моя надежда вновь собраться вместе со своими старыми друзьями… …Лето. Спортплощадка возле родной школы. Гитара. Иногда – водка. И песни – обязательно во весь голос и от души. «Пластмассовый мир победил, макет оказался сильне-е-е-ей…» − солировал Саня. «Последний фонарик остыл, последний кораблик уста-а-а-ал…» − вторили ему мы. Мы не вдумывались в смысл этой песни. Мы просто понимали, что написана она неспроста, и нам этого было достаточно. Панк – это все. Панк – это круто. Летов – супер. Мы лед под ногами майора. Так считали мы тогда, и были в своих убеждениях абсолютно искренними. Такими искренними, какими сейчас быть не получается. Может, мы и ошибались. Может, и не так в

Як зробити так, щоб усі речення в Google Docs починалися з великої літери? Дуже просто. У відкритому вже (чи створеному) документі: Файл -» Додаткові -» Мова -» English. Усе. За замовчуванням усі речення автоматично починатимуться з великих літер. Як зберегти повідомлення, файл чи ще щось у Telegram? Ідете в головне меню й обираєте команду «Створити канал». Називаєте його, як хочете, потім обираєте тип доступу: приватний. Вам запропонують додати учасників, ігноруйте це (пропустіть). Усе, ви маєте свій приватний канал, до якого є доступ лише у вас. Кидайте туди файли, пересилайте повідомлення - словом, робіть, що хочете.

Лише найважливіші новини. Ніякого спаму. Пишемо нечасто, але завжди в тему. Підписуйтесь, клікнувши на банер.

Бабця Шура - крайня зліва У мене була своя «Зачарована Десна». Покійна нині бабця Шура (Олександра) не вміла говорити інакше, як із прокльонами та матюками. Тобто літературні слова в лексиконі теж були. Але рідко. Кличе вона кота попоїсти. (Бабця любила котів. А коти – її. Однак, якби бідні тварини розуміли людську мову, вони б нізащо не наближалися до хазяйки ближче, ніж на десять метрів.) Вона виходить на поріг, ставить миску з їжею й гукає: «Кис-кис-кис, мій хороший, іди сюди, мій маленький, я тобі поїсти винесла, щоб тебе покорчило!» І кіт ішов… Так само бабця годувала курей: «Ціпа-ціпа, мої гарненькі, ціпа-ціпа, щоб вас порозривало!» З великою любов’ю та шаною бабця Шура ставилась до людей. Особливо до мене, свого єдиного онука. З яким теплом у голосі вона говорила про моє обличчя: «У нього ж морда, як у коняки» . Любила бабця і свого чоловіка, мого діда. Причому, здається, іноді аж занадто сильно. Не ризикну тут наводити всі епітети, якими вона його нагороджувала – раптом це про

Або навіть так: «Про це повідомили в калідорі компанії, пише "Новое времня".

Такий от заголовок на «Гречці», у кращих традиціях прес-служб. Недопрацювали. Можна ж було: «В одному з населених пунктів однієї з областей реконструювали одну з систем, що забезпечує людей однією з рідин».

Прес-реліз на сайті ОДА. Це просто для галочки у якійсь невідомій мені відомості? Ну що з цього зрозуміло? «У ході перевірки керівники райдержадміністрації поспілкувалися з будівельниками та перевірили якість виконаних робіт». Перевірили вони у ході перевірки, бачте. Круто було б, якби у ході перевірки не перевірили.

До липня 2008 року - з 2001-го - я лише писав. Із грудня 2008-го постійно працюю на редакторських посадах («Кіровоград.proUA», «Новини Кіровоградщини», «Точка доступу», «Депо», «УЦ»). Відповідно, доводиться ще й читати. Уявіть, скільки всього довелося перепустити через мозок. (І доведеться, якщо Великий Дух Маніту буде прихильним до мене.) Крім того, протягом цих років нажив собі недругів, бо я - не дуже толерантна людина. Тобто якщо хтось присилає на електронку херню, а потім питає: «Ну як тобі?», то має всі шанси почути у відповідь: «Херня». У нинішньому році я вирішив вийти за межі зони комфорту й повернутися до великих і серйозних (ну, відносно серйозних) текстів. Чути про свої майбутні творіння «херня» готовий.Але при цьому вірю, що все у мене вийде.

Надіслав Серьога Муренець

На знімку - собака Лана, яку взяли з притулку, а потім повернули назад. Вона відмовилася навіть гратися. Джерело .

У Telegram можна знайти купу цікавих каналів. Ділюся кількома, що читаю сам. Корректаріум . Щоденні поради з української мови. Письмовник . Канал для тих, хто пише. Поради відомих авторів. я просто текст . Канал редактора відділу спеціальних кореспондентів «Медузи». Хемингуэй позвонит . Для тих, знову ж таки, хто пише. Онлайн-Библиотека . Щодня дають посилання на завантаження якоїсь цікавої книги. Алкотрип . Чувак регулярно описує свій алкогольний досвід. (Одна з ідей, до речі, що крутяться у моїй лисій голові, - розповісти колись і про свої взаємини зі спиртним. Зараз вони звелися нанівець практично, але згадати є що.) Фактопедия . Енциклопедія цікавих фактів. От, наприклад, ви знали про таке? Японцы очень большое внимание уделяют группе крови человека, считая, что от неё зависит характер. Обладателям первой группы приписываются решительность и самоуверенность, второй — надёжность и замкнутость, третьей — ум и честолюбие, а четвёртой — уравновешенность, рациональность и требовательнос

Читати підводки у рубриці «Кропивницький в об’єктиві» на «Акулі» - це ні з чим не зрівняне задоволення. Просто феєрія. Ось вам кілька перлів (пунктуацію й орфографію я дбайливо зберіг). Задумайтесь над своїм життям! «Чи помічали ви, як упродовж дня змінюються звичні речі? Освітлення, пора доби, погода, настрій - фактори, які можуть перевтілити звичні нам предмети чи явища на щось чарівне і неповторне, а іноді навіть спотворити красу. Тому не можна нічого сприймати однобоко і власні висновки вважати істиною...» «Життя людини таке стрімке і короткотривале... І найважливіше навчитися жити сьогоденням і уміти насолоджуватися кожною миттєвістю, не навантажуючи себе спогадами і не турбуючись про майбутні негаразди. Можливо це і є формула щастя...»

А 13 січня туристи як ломануться...

Просто виставити фоторепортаж і спостерігати, як його читають, адже ми постійно виставляємо фоторепортажі і спостерігаємо, як їх читають. І далі: «Aбо для нaс все нaвколо вже стaло нaстільки звичним, що ми не помічaємо і не бaчимо тих мaленьких приємних дрібниць, які і роблять нaше життя більш рaдісним і повноцінним?» Звісно ж, ці цвяхи на світлині зробили сьогодні моє життя «більш рaдісним і повноцінним». Я взагалі не уявляю, як я жив раніше.

Такі показники побачив на лічильнику на нашому сайті, коли сьогодні вранці зайшов до редакції. Всім вдалого дня! ))

Кроме всем известного Интернета – Всемирной компьютерной паутины, - существуют еще несколько. Один из них – так называемый Глубокий (иногда еще – Darknet, Черный (Темный) Интернет, Невидимая Сеть и т. д.). Туда легко нырнуть, но иногда тяжело выплыть. Корреспондент «УЦ» рискнул погрузиться в пучины Сети. Побарахтался там немного и вернулся на поверхность, обогащенный новыми знаниями, в большинстве своем – совершенно бесполезными. Впрочем, это зависит от ракурса, с которого смотреть. Если бы автор этих строк планировал сойти с ума, уволиться из любимой газеты и начать продавать оружие, то приобретенный опыт очень даже пригодился бы. Каким бывает Интернет Принято считать, что история Интернета началась 29 октября 1969 года. Около одиннадцати вечера Чарли Клайн со второй попытки подключился из Лос-Анджелеса к компьютеру в Стэнфорде. Успешную передачу каждого введенного символа его коллега Билл Дювалль из Стэнфорда подтверждал по телефону. Сеть назвали ARPANET (анг. Advanced Research Proje

Підсумки всілякі, ще щось - то дуже нудно. Єдине, що можу зазначити: у березні 2017-го ставив собі завдання зробити до кінця року сайт «УЦ» одним із кращих в області. Думаю, мені вдалося. (Ага, зайвою скромністю ваш покірний слуга зовсім не обтяжений.) Один з головних пунктів у моєму списку на 2018-й - почати писати великі тексти. Такі, знаєте, практично на межі журналістики й літератури. Нон-фікшн майже. Є ще кілька робочих моментів, але про них - пізніше, коли проясниться ситуація. В будь-якому випадку сумувати протягом року не доведеться.

Працювати хочеться )) Але поки не дуже можеться після такої кількості святкових днів...

Він - план - лише один: жити на повну. Тобто багато працювати й гарно відпочивати. Все.