Про вихідні. Вірніше, зовсім не про них
Чотири з половиною дні без новин і майже без Інтернету («майже», бо все-таки заходив іноді на ФБ) прочистили мізки. Якось усе само собою розклалося в голові.
Перше. З’ясувалося, мені набридло жити, як живу. Хочеться - як би це правильно сформулювати? - міщанського щастя. Багато працювати, немало заробляти, збиратися щовечора й щовихідних з сім’єю за столом. Забивати собі голову думками на кшталт «то що ж ми в цьому місяці купимо - телевізор чи холодильник?», мати будинок, доглядати за ним, прибирати у дворі... Коротше, на мене - людину, яка протягом років була абсолютно задоволеною орендованим житлом, кількома штаньми, парою светрів, ноутбуком тощо, могла завіятися на вечірку з друзями серед тижня, - це не схоже. Але...
Раніше я над цим навіть не замислювався. Аж тут захотілося.
Друге. Хочу зробити CBN найкрутішим виданням в області (ну, про це я традиційно заявляю, де б не працював. Іноді виходить). А ще - писати великі тексти.
От, до речі, така ще штука. Завжди щось заважає. Немає часу. Втомився. Спати. Бухати. Та ну, тема не розкрита, а шукати подробиці ліньки. Сьогодні й так непогано попрацював, краще ввечері фільм подивлюся. Зав’язую з цим, відпочити можна і в Долині вічного полювання.
Третє. Сімейне, не на загал. Якщо коротко, то серйозно задумався над природою і логікою людських взаємин. Не логікою навіть, а її повною відсутністю. Ну то таке, розберуся.
Четверте. Якийсь я малоактивний. Мандрівки з редакції додому й навпаки (на маршрутці) в робочі дні, подорожі до найближчого магазину у вихідні, прогулянки з Ремом до парку - мало пересуваюсь у просторі.
П’яте. Перегукується з попереднім пунктом. Давненько я не вирішував що-небудь різко, не задумуючись. Та й говорити останнім часом почав більше, ніж робити. Так не можна.
Шосте. Майже не вчуся останнім часом. Це неправильно, вчитися треба завжди.
Сьоме. М’якішим став. Прощаю більше - і часто зовсім не тих, хто на це заслуговує.
Середній вік? Старішаю?
Коротше. Головний висновок - виходжу з зони комфорту (бо щось там не дуже комфортно мені стало). Не виїжджаю на маршрутці, а саме виходжу, раптово і безповоротно.
Перше. З’ясувалося, мені набридло жити, як живу. Хочеться - як би це правильно сформулювати? - міщанського щастя. Багато працювати, немало заробляти, збиратися щовечора й щовихідних з сім’єю за столом. Забивати собі голову думками на кшталт «то що ж ми в цьому місяці купимо - телевізор чи холодильник?», мати будинок, доглядати за ним, прибирати у дворі... Коротше, на мене - людину, яка протягом років була абсолютно задоволеною орендованим житлом, кількома штаньми, парою светрів, ноутбуком тощо, могла завіятися на вечірку з друзями серед тижня, - це не схоже. Але...
Раніше я над цим навіть не замислювався. Аж тут захотілося.
Друге. Хочу зробити CBN найкрутішим виданням в області (ну, про це я традиційно заявляю, де б не працював. Іноді виходить). А ще - писати великі тексти.
От, до речі, така ще штука. Завжди щось заважає. Немає часу. Втомився. Спати. Бухати. Та ну, тема не розкрита, а шукати подробиці ліньки. Сьогодні й так непогано попрацював, краще ввечері фільм подивлюся. Зав’язую з цим, відпочити можна і в Долині вічного полювання.
Третє. Сімейне, не на загал. Якщо коротко, то серйозно задумався над природою і логікою людських взаємин. Не логікою навіть, а її повною відсутністю. Ну то таке, розберуся.
Четверте. Якийсь я малоактивний. Мандрівки з редакції додому й навпаки (на маршрутці) в робочі дні, подорожі до найближчого магазину у вихідні, прогулянки з Ремом до парку - мало пересуваюсь у просторі.
П’яте. Перегукується з попереднім пунктом. Давненько я не вирішував що-небудь різко, не задумуючись. Та й говорити останнім часом почав більше, ніж робити. Так не можна.
Шосте. Майже не вчуся останнім часом. Це неправильно, вчитися треба завжди.
Сьоме. М’якішим став. Прощаю більше - і часто зовсім не тих, хто на це заслуговує.
Середній вік? Старішаю?
Коротше. Головний висновок - виходжу з зони комфорту (бо щось там не дуже комфортно мені стало). Не виїжджаю на маршрутці, а саме виходжу, раптово і безповоротно.
Коментарі
Дописати коментар