А свято де?

Чому, питається, й досі немає «свята демократії» в Лісопарковій?

Не секрет, що на Кіровоградщині існує могутня сила, яку бояться всі, від дитини до старого.

У прокурорів тремтять коліна. Один із них так злякався, що опинився аж в Одесі.

Голова ОДА ходить на роботу в перуці, щоб не впізнали, і манівцями, щоб не перестріли. Кажуть, про всяк випадок ще й планує відпустити бороду.

«Міліцейське межигір’я» завдяки цій силі тепер відкрите навстіж. Звідти втекли всі охоронці, страуси й земляні зайці. Міліціянти, отримавши туди путівки, соромляться заходити всередину і живуть у наметах перед воротами.

«Посіпаки злочинного режиму» не можуть нормально спати. Раз-по-зраз вони прокидаються, обливаючись холодним потом від страху.

Так, мова про доблесних євромайданівців. Це вони в помаранчевих пов’язках на обличчях так несамовито кричали в сесійній залі Кіровоградської міськради, що депутатські картки голосували самі по собі. Саме їхні мужні руки вкинули до сміттєвого баку літнього депутата облради. Від їхніх полум’яних промов запалали шини під прокуратурою. Вони ледь не змусили губернатора написати заяву про звільнення. (Тут, правда, трошки не вийшло, він не захотів.)

Вони представляють інтереси громади.

Громада — в захваті. Громада — в ейфорії. Громада за ними — як за кам’яною стіною. Так інтереси простих кіровоградців ще ніхто не представляв. (Принаймні так феєрично.)

Втім, написане вище — лише перша умова задачі, яку пропонується вирішити. А от і друга.

Є в Кіровограді така зелена зона, Лісопаркова називається. Напередодні Нового року Новини Кіровоградщини взнали, що там — біля озерця Котяче око, якщо конкретніше, — почалася забудова. З’явилися бетонні плити, просіка замість стежини, каналізація й силовий кабель. Трохи згодом — велетенський котлован, обнесений парканом.

Кіровоградці почали потроху обурюватись. Лісопаркову вже давно визнано рекреаційною зоною, приватне будівництво там ніби заборонене. Почали звертатися до прокуратури, телефонувати у ЗМІ. Завтра збираються пікетувати міську раду.

Отут і запитання. Чому захисники народу не проводять акції протесту в Лісопарковій? Ну останньому ж антимайданівцю зрозуміло, що для мешканців Кіровограда доля зелених насаджень значно важливіша, ніж прокурори, мери і губернатори, разом узяті. Можливо, не всі жителі обласного центру усвідомлюють, що можуть скоро позбутися улюбленого місця відпочинку і смажитимуть тоді шашлики у себе на балконах. Так для того ж і є найактивніші члени суспільства, представники інтересів громади, щоб цю саму громаду розворушити і під стягами повести у наступ на забудовників.

З іншого боку, — але це лише авторське припущення, — якщо зігнати з насидженого місця прокурора, можна посадити туди свою людину. Побудуватися ж на чиїйсь ділянці навряд чи вийде...

Андрій Лисенко, Новини Кіровоградщини